7 квітня 2019 року мали змогу прогулятись одним із маршрутів Галицького національного природного парку, а саме “Княжа криниця–Замкова гора”. Маршрут знайшли на сайті нацпарку http://www.halychpark.if.ua.

Довідка про маршрут

Протяжність маршруту: 7.4 км (за нашими даними близько 8.5 км)

Середня тривалість: 4 год.

Локація: Галицький національний парк, с. Крилос – м. Галич

Маркер: червоно-сині смуги

Розпочали нашу прогулянку з повороту в с. Крилос, що розташоване поруч траси Івано-Франківськ-Львів. Орієнтир – кам’яний хрест. Крилос – це свого роду село-музей, тут багато історичних та архітектурних пам’яток. Воно входить до складу Музею історії давнього Галича.

Храм Успіння Святої Богородиці в Крилосі
Музей історії Галича
Галичина могила

Оскільки нас цікавила більше природа, ми не стали заходити всередину музею, а погуляли навколо, зайшли до церкви та рушили далі. Слід сказати, що місце де стоїть церква та музей надзвичайно мальовниче з гарною панорамою на околиці.

Княжа книниця. Тут можна набрати свіжої води з джерела.

Від Княжої криниці ми намагались знайти маркований маршрут, але так і не виявили його. Ми дійшли до Францискових джерел. Далі пішли стежиною в ліс, яка невдовзі закінчилась. Походили лісом і врешті перейшовши глибокий яр натрапили на маркер, яким повернулись назад в село, щоб побачити звідки він починається.

Виявилось що маркована стежка розпочинається у вузькому проході між будинками і жодним чином не позначена з дороги. Іншими словами, знайти її самостійно можна тільки випадково, стенди чи вказівники відсутні. Ще слід сказати, що прямо в цей прохід зливаються стоки із будинку, далі це все тече в річку Луква.

Прохід між будинками на марковану стежку. Прямо в нього зливаються стоки.

Нарешті ми потрапили в ліс…

Стежка яку довго шукали
Паростки конвалії
Коріння буку

В лісі переважно ростуть бук та граб. Є багато ярів.

Справжня окраса весняного лісу – первоцвіти. Масове цвітіння анемони дібровної, подекуди зацвітає ряст та барвінок.

 

   

Рослина паразит – Петрів хрест (Lathraéa)

Стежка через весняний ліс

Пройшовши лісом ми знову вийшли до автотраси на Львів та рекреаційного пункту

Далі ми знову пішли за маркером в ліс, але виявилось, що стежка давно не ходжена і повністю заросла. Зрештою ми залізли в яр, а звідти вийшли на дорогу і опинились біля садиби нацпарку.

Біля входу на територію садиби багато стендів та інформації. Відвідувачів у вихідний день теж чимало. Станом на квітень 2019 вхідний квиток для дорослої людини коштує 25 грн. У вартість входить відвідання центру реабілітації диких тварин, музею природи, дендрарію.

Адмінбудівля Галицького НПП

Колекція метеликів в музеї природи

Музей природи справив надзвичайно приємне враження. Тут багато різних експозицій, що демонструють природний світ краю.

Далі ми відправились дивитись на тварин реабілітаційного центру.

Так виглядає вольєр з птахами

  

Птахи в реабілітаційному центрі придставленні найбільше. Тут є орлани, канюки, фазани, чорний лелека та інші.

Найбільшу цікавість відвідувачів привертають бурі ведмеді, яких тут троє. Ми застали їх під час відпочинку. Вони дрімали серед дерев та час від часу перевертались.

Вовк теж спав, а потім прокинувся і почав вити 

Після відвідання садиби нацпарку ми відправились пішки до Галича, де ще піднялись на замкову гору, прогулялись центром та поїхали до Івано-Франківська.

Підсумок

Маршрут надзвичайно насичений різними об’єктами (ми навіть не встигли все відвідати, тому обов’язково повернемось сюди): велика кількість історичних і архітектурних пам’яток, багато оглядових місць, красива природа та ліс з глибокими ярами-балками. Окремо варто сказати про садибу нацпарку та центр реабілітації диких тварин. Територія складає надзвичайно приємне враження, все виконано на найвищому рівні: чистота, облаштованість, інформаційні таблички біля вольєрів, місця відпочинку, наявність туалетів та ін.

З недоліків маршруту

Початок маршруту взагалі ніяк не позначений, немає маркувань, стендів. Вихід на стежку починається через стічну канаву домогосподарства. Відтак, знайти початок маршруту для туриста досить складно. Біля рекреаційного пункту (на трасі) маркери йдуть ліворуч лісом, але стежка вже давно не ходжена і можна сказати не актуальна. Тому до садиби НПП треба йти дорогою.

Якщо Вам подобається наш сайт, Ви можете підримати його діяльність за посиланням: підтримка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *